-
1 край
I ч ім.1) ( крайня частина чогось) border, side, rim, verge, extremity; end; ( кручі) brink, edge; (посуду, рани) brim, lipкрай дороги — wayside, roadside
на краю могили — at death's door, one foot in the grave
через край — limitless, without limit, enough and to spare
переливати(ся) через край (через вінця) — to overflow, to overbrim, to run over
повний до країв — full to the brim, brimful
2) ( місцевість) country, land, region3) ( адміністративно-територіальна одиниця в Росії) krai, region, territory4)покласти край — to put an end (to), to make an end (of), to put one's foot down
дійти до краю — to run to an extreme, to be reduced to extremity
передній край військ. — first line, forward positions
II прийм.на краю могили — at death's door, on the brink of death; on the edge of the grave
beside, at, by, near
См. также в других словарях:
Перевертни — Перевертни … Википедия
виходець — хідця, ч. 1) Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін. 2) Людина, що перейшла з одного соціального середовища до іншого. •• Ви/ходець з того/ сві/ту покійник, який, за народним повір ям, виходить із могили … Український тлумачний словник
